Реклама

    Перспективи розвитку соціального замовлення в м.Харків

    Система соціального замовлення існує в світі багато років. Наявність соціального замовлення в конкретній державі свідчіть про демократичні стосунки в суспільстві. В таких країнах як Сполучені Штати Америки, Німеччина, Швеція, Австрія багато років працює ця система.
    За оцінками американських фахівців, майже третина коштів, що обертається у некомерційному секторі США, складають кошти, які поступили від держави через систему соціальних контрактів. В Німеччині ця доля досягає 70, а у Франції - 80 відсотків. В Україні об’єм фінансової допомоги держави громадським та благодійним організаціям складає приблизно 10 % від їх бюджету.
    Перші кроки у напрямку застосування механізму соціального замовлення для розвитку взаємодії державного та некомерційного секторів вже зроблено в Росії, де на рівні окремих суб’єктів федерації та декількох міст прийнято закони і положення про соціальне замовлення.
    Соціальне замовлення , це дії держави в особі своїх управлінських структур які вступають в партнерські стосунки з громадськими організаціями та фондами для сумісного вирішення існуючої соціальної проблеми. В основі цих стосунків контрактні відносини, та обов’язкова фінансова підтримка громадських структур державними органами та органами місцевого самоврядування.
    Соціальне замовлення має своє конкретне місце в соціальній політиці як держави в цілому, так і в регіонах.
    В Україні розробка та впровадження соціального замовлення почалася в Одесі в 1996 році у складі Одеської Асоціації Милосердя. Перше Положення про муніципальне соціальне замовлення було розроблено Асоціацією підтримки громадянських ініціатив “КОВЧЕГ” і внесено на розгляд міської влади на початку 1997 року. Потім аналогічне Положення було розроблено в Черкасах і також передано до комісії міської ради. Однак, на той час, влада виявилася не готовою сприйняти ідею соціального замовлення.
    У 2000 році ситуація принципово змінилася. Завдяки сприянню міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта силами Асоціації підтримки громадянських ініціатив “КОВЧЕГ” і Одеського суспільного інституту соціальних технологій здійснена розробка нормативних та технологічних документів, які забезпечують застосування механізму соціального замовлення як на місцевому, так і на державному рівнях. А завдяки зусиллям активістів громадських організацій і депутатів місцевих рад ця ініціатива отримала підтримку та розвиток у 9 регіонах України, в тому числі і в м.Харкові.
    10 серпня 2000 р. вперше в країні Одеська міська рада за поданням постійної депутатської комісії з питань удосконалення структури управління містом розглянула комплект аналітичних і методичних документів з соціального замовлення. Рішенням, що було прийняте, міськрада затвердила положення про механізм впровадження соціального замовлення і доручила міськвиконкому підготувати необхідні пропозиції щодо конкретної реалізації цього механізму вже у поточному році. Міськвиконкому спільно з постійними комісіями та некомерційними організаціями міста було доручено визначити перелік цільових соціальних програм і проектів для реалізації у 2001 році із застосуванням соціального замовлення, а також визначити орієнтовні обсяги необхідних для цього бюджетних коштів. Нажаль до цього часу практичного втілення прийняте положення в м.Одесі не набуло.
    Стосовно досвіду м.Харкова можна відмітити той факт що партнерські стосунки між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями та фондами у сфері реалізації місцевої соціальної політики існують на протязі декількох останніх років. Вони існують у вигляді координаційних рад, проведенні сумісних заходів (конференцій, семінарів, благодійних акцій та інше), але форму договірних ці відносини набули лише в 1999 році. Підписані партнерські угоди про сумісну діяльність з такими організаціями як фонд реабілітації дітей інвалідів “Промінь” та обласною організацією медіації, але фінансування діяльності громадських організацій з боку органів місцевого самоврядування не передбачалось. І тільки наприкінці 2000 р. було підписано три договори про сумісну діяльність управління з соціальних питань та громадськими організаціями у формі соціального замовлення.

    Основні поняття, які застосовуються у системі соціального замовлення:
    Соціальне замовлення у визначенні українських розробників - це комплекс заходів організаційно-правового характеру, які спрямовані на вирішення соціальної проблеми і комплексу соціальних проблем у масштабі всієї держави або окремої адміністративно-територіальної одиниці, які здійснюються некомерційними органі-заціями за рахунок коштів бюджету та інших джерел на основі договору (соціального контракту) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При цьому вирішення соціальних проблем здійснюється, як правило, за допомогою цільових соціальних програм та соціальних проектів, а виконавці соціального замовлення визначаються на конкурсній основі.
    Мета соціального замовлення - підвищення ефективності застосування бюджетних та позабюджетних коштів, які спрямовуються на вирішення соціальних проблем, та залучення додаткових ресурсів у соціальну сферу.
    Організаційною основою соціального замовлення є цільова соціальна програма, або її складова частина - соціальний проект.
    Щодо фінансового аспекту, то на відміну від кошторисно-бюджетного фінансування кошти у системі соціального замовлення виділяються не на утримання установ, а на здійснення комплексу заходів, передбачених соціальною програмою або соціальним проектом.
    Такий програмно-цільовий метод вирішення проблем має ряд переваг і, в першу чергу, він дозволяє точніше у порівнянні з методом відомчого фінансування, визначати об’єми необхідних ресурсів (фінансових, інтелектуальних, кадрових) та забезпечує їх економне використання.
    Під некомерційними організаціями розуміються громадські та благодійні організації, що створюються і діють на основі законів України “Про об’єднання громадян” та “Про благодійництво та благодійні організації”, які не мають мети одержання прибутку для розподілу між засновниками і членами організації у вигляді їх доходів.
    За останніми даними Центру інновацій та розвитку, на початок 2000 року в Україні було зареєстровано майже 28 тисяч некомерційних організацій різного статусу - від сільських та районних до всеукраїнських та міжнародних, причому з них громадських - 23065, благодійних - 4878.
    Темпи створення і реєстрації громадських і благодійних організацій в Україні щороку зростають. Головними цільовими групами, на які спрямована діяльність цих організацій є інваліди, молодь і студенти, діти, жертви екологічних катастроф, ветерани воєн та військових конфліктів. Громадські і благодійні організації становлять приблизно 16 % від загальної кількості організацій, яким надано статус неприбуткових.

    Стадії реалізації соціального замовлення:
    Процес підготовки, формування і розміщення соціального замовлення, його реалізації і оцінки результатів можна розділити на такі основні стадії.
    На першій стадії здійснюється виявлення та формулювання соціальної проблеми. Ініціатором цього може стати як державна, так і некомерційна організація. Органи державної влади та місцевого самоврядування, які згідно зі своєю компетенцією відповідальні за вирішення тих чи інших соціальних проблем і наділені для цього відповідними ресурсами, формують конкретні завдання на вирішення цих проблем і на конкурсній основі визначають замовників по кожній проблемі.
    На другій стадії проводиться конкурс серед некомерційних організацій на розробку найкращих варіантів соціальних програм та соціальних проектів, спрямованих на вирішення об’явлених соціальних проблем, або конкурс серед некомерційних організацій на право стати виконавцем вже розробленої та затвердженої соціальної програми (соціального проекту). В результаті цих конкурсів визначаються виконавці та співвиконавці соціальних замовлень.
    На третій стадії між замовником та виконавцем соціального замовлення укладається соціальний контракт. Замовник виділяє виконавцю попереднє фінансування, надає йому у користування майно, об’єкти нерухомості, які є необхідними для реалізації цільової соціальної програми (соціального проекту). Виконавець за рахунок власних можливостей або із залученням спонсорів забезпечує обумовлений об’єм додаткових ресурсів для виконання соціального замовлення.
    На четвертій стадії виконавець при відповідному контролі замовника здійснює всі необхідні процедури щодо виконання проектів та заходів, передбачених умовами соціального контракту. Даний етап завершується оформленням Акту здачі-приймання виконаних робіт, на основі якого замовник здійснює остаточне фінансування соціального замовлення.
    На п’ятій (після контрактній) стадії замовник та виконавець соціального замовлення протягом терміну, визначеному соціальним контрактом, здійснюють моніторинг стана цільової соціальної групи, на задоволення інтересів якої було спрямовано виконання соціального замовлення. Дані моніторингу можуть служити підставою для формування нового завдання на вирішення соціальної проблеми та початку повного життєвого циклу соціального замовлення.
    На прикладі м.Харкова можна дослідити впровадження “соціального замовлення” в якому замовником є Головне управління з гуманітарних та соціальних питань, конкретно Управління праці та соціального захисту населення, яке входить до його складу.
    У грудні 1999 р. Управлінням було об”явлено конкурс соціальних програм, з якими на території міста працюють громадські організації та благодійні фонди. Термін проведення конкурсу неодноразово продлявся. Це було викликано тим, що практично на протязі 2000 р. до управління звертались представники громадських організацій та фондів, пропонуючи свою соціальну програму. Таким чином до розгляду було прийнято 39 соціальних програм.
    Оцінувались програми, з точку зору їх соціальної ваги, фахівцями з числа представників громадських організацій та органів місцевого самоврядування, що увійшли до експертної ради, яка була затверджена наказом по ГУ з гуманітарних та соціальних питань.

    Основні принципи, за якими відбирались програми для їх подальшої реалізації на території міста такі:

    • організація , що запропонувала соціальну програму повинна бути спроможна її реалізувати. Мається на увазі діюча структура цієї організації, наявність необхідних фахівців, звітна документація, рахунок у банку та інше;
    • запропонована соціальна програма повинна бути спрямована на вирішення найбільш болючих соціальних проблем;
    • заходи, які передбачені в програмі повинні бути спрямовані на конкретну групу людей, що потребують допомоги, та охоплювати їх якомога більше.

    Враховуючи перелічені принципи експертною радою було відібрано 10 проектів, які мають соціальну цінність для міста.
    Мета прийняття цих проектів в тому, щоб їх об’єднати в єдиний міський соціальний проект, спрямований на надання соціальної допомоги мешканцям м.Харькова .

    Планується створити єдину мережу консультативних центрів з телефонами “Довіри” через яку громадяни зможуть одержати необхідні консультації та, у разі потреби, послуги, що знімуть соціальну напругу, яка в них виникла в силу різних обставин.
    Створені центри будуть забезпечені необхідними довідниками, які будуть мати всю місцеву інформацію про діючі соціальні служби, громадські організації, існуючі державні структури, можливі соціальні послуги та інше.
    Координатором цього об’єднаного проекту буде Управління праці та соціального захисту населення.
    Очікуваний результат: підвищення рівня соціальних знань серед населення, зменшення невиправданих звернень до управлінських структур різних рівнів, в першу чергу, до органів місцевого самоврядування, розширення видів та обсягів соціальної допомоги населенню міста за рахунок найбільш інтенсивного використання потенціалу громадських організацій та фондів.
    Соціально-економічна та соціально-політична ефективність застосування соціального замовлення
    Розробка та впровадження механізму соціального замовлення проводиться на загальнодержавному та місцевому рівнях. При цьому акцент робиться саме на рівні місцевого самоврядування, оскільки, як показує практика, соціальна політика на місцевому рівні є більш адресна, більш технологічна та наближена до споживача соціальних послуг.
    При застосуванні механізму соціального замовлення за умовами конкурсу виконавець повинен додатково залучити із небюджетних джерел до 25 % власних або спонсорських коштів, що сприяє підвищенню економічної результативності рішення конкретної соціальної проблеми.
    Відкритість процедури розробки та реалізації цільових соціальних програм та проектів дозволяє точніше та більш своєчасно ставити та вирішувати актуальні соціальні проблеми як з позиції влади, так і з точки зору широкого загалу.
    Оскільки механізм соціального замовлення передбачає розширення кола суб’єктів, що споживають бюджетні та позабюджетні кошти, вважається за доцільне починати впровадження соціального замовлення зі здійснення двох-трьох короткострокових пілотних проектів, протягом яких відпрацьовуються основні процедури, критерії та правила.
    Слід підкреслити, що актуальність розповсюдження механізму соціального замовлення особливо зростає в умовах адміністративної реформи, що відбувається в Україні і супроводжується скороченням чисельності адміністративно-управлінського персоналу на всіх рівнях державної влади і місцевого самоврядування.

    Практичне застосування соціального замовлення як дієвого інструменту соціального партнерства між владою та суспільством буде сприяти досягненню таких позитивних соціально-політичних результатів:

    • підвищенню адресності, доступності та масовості надання соціальних послуг;
    • розширенню опори на суспільні ресурси, підтримки громадянських ініціатив;
    • підвищенню суспільної активності населення;
    • зростанню рівня соціальної захищеності всіх категорій населення, які знаходять для себе реальну опору в суспільстві;
    • розширенню громадського контролю за діяльністю влади;
    • адекватному перерозподілу соціальної відповідальності між державою і суспільством;
    • скороченню можливостей корупції та протекціонізму з боку державних службовців завдяки звуженню їх повноважень у процесі вибору найбільш ефективних варіантів вирішення соціальних проблем та виконавців.

    Активне застосування соціального замовлення у сфері реалізації нової соціальної політики приведе до реального просунення України у напрямку до громадянського суспільства завдяки поступовому розширенню участі некомерційних організацій у рішенні важливих соціальних питань. Впровадження механізму соціального замовлення стане базою, яка забезпечить динамічне та резонансне підвищення міжнародного авторитету України, її інвестиційної привабливості.

    Світлана Горбунова-Рубан
    Начальник Управління
    праці та соціального захисту населення

  • Авто
  • Бизнес/Финансы
  • Интернет
  • Компьютеры/IT
  • Медицина/Здоровье
  • Наука/Образование
  • Общество
  • Отдых/Культура
  • Промышленность
  • Религия
  • События/Проишествия
  • Техника/Связь