Більшість людей приходять в громадську діяльність завдяки випадку. Так сталося з одним із співзасновників МЦПІ, членом Наглядової Ради МГО «Молодіжний Центр політики та інформації» Дмитром Козонаком, який розповів про це у своєму інтерв’ю.

- Чому ви вирішили стати одним із співзасновників Молодіжного Центру політики та інформації?
- Тому що незадовго до створення МЦПІ на підсвідомому рівні я прагнув бути учасником великих суспільних перетворень. Втім про громадську діяльність, а тим паче політику, чув виключно випадково. Душа моя прагнула суспільно-політичної діяльності, як справжній учень прагне зустрічі з черговим улюбленим уроком. В ті дні я познайомився з Петром Щербиною, молодшим за мене на 4 роки, душа якого, напевно, прагнула на той час того ж, що і моя. Знайомство нас і наших внутрішніх прагнень й призвели до виникнення такої чудової організації, як МЦПІ.

- Чи вплинула громадська діяльність в МЦПІ на ваш життєвий та професійний досвід?
- Буду щирим: більше на мій досвід вплинуло спілкування та робота з першим президентом МЦПІ Петром Щербиною. Він дав мені перші теоретичні знання та постійно гнав до практики, яка в решті-решт мене розігнала та привела до дійсно великих успіхів.

- Чи варто молоді перед великими життєвими проектами намагатися реалізувати себе у молодіжній політиці?
- Для переважної частини молоді великими життєвими проектами є ланцюг з успішного виконання побутово-фізіологічних обрядів протягом відміряного їм на землі віку. Той, хто сенсом свого існування на землі бачить не машину, квартиру, дружину, дитину, пристойну зарплатню за важку чи легку роботу, а вплив на історію, на моє переконання має зануритись до активної молодіжної політики ще на етапі становлення власної особистості.
З часом молодіжна політика має перетворитись на політику дорослу, й дати основу з накопиченого досвіду для здійснення великого життєвого проекту. Втім, головне реально мати такий проект й дуже хотіти втілити його у життя, як би нереально це не здавалось.

- Над чим ви працюєте зараз?
- Над тим, чим і завжди упродовж останньої третини власного життя – шукаю у реальній роботі, яка приносить гроші та задоволення, секрет побудови нашого світу, відкриваю не писані, але реально існуючі у ньому закони.

- Які ваші плани на найближчі роки?
- Плани чітко окреслені: приємно здивувати всіх, хто мене знає, на стільки, щоб вони потім все життя гордились тим, що були зі мною знайомі. Навіть, якщо зараз їм не приємна моя компанія. Надіюся, що мені це вдасться, хоч і дуже не легко досягнути такої мети. Втім все інші мене мало цікавить, хіба що те, як наша збірна з футболу зіграє завтра з Казахами.

Розмовляла Софія ПРОЦЬКО