Бібліотека - Четверг, 14 Янв. 2010 14:16

Молодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискучійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 16, а верхню — між 25 і 30 роками та навіть пізніше.
Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім’я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).
Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах. Чим вищий темп техніко-економічного розвитку, чим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, тим помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.

Становище молоді в Україні
Молодими громадянами в України є особи віком від 14 до 35 років.
Держава визначає загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді.
3 початку 1991 р. до початку 2006 р. чисельнють молоді України скоротилася на 766 тис. oci6 — з 16173,5 до 15407,5 тис. oci6. Проте частка молоді серед усього постійного населения України зросла — від 31,3 % до 33,0 % за той самий період внаслідок пришвидшених темпів скорочення чисельності всього населения. У містах України на початку 2006 р. проживало 10 927,0 тис. молоді, у сільській місцевості — 4 480,5 тис. ociб.
Наразі молодь характеризується наступними кількісними й якісними показниками:
* юнаки і дівчата віком від 14 до 35 років становлять 15 407 522 осіб — приблизно третина усього населення країни;
* 70 % молоді мешкає у містах, 30 % — у селах;
* близько двох мільйонів молодих сімей, із них близько 600 тис. мешкають у сільській місцевості;
* 100 тис. осіб офіційно зареєстрованих безробітних;
* 2 709 161 студентів, які навчаються у 340 вузах І-IV рівнів акредитації;
* близько 5 % молоді беруть участь у громадському русі;
* молодь — це активний учасник громадського життя суспільства;
* найбільш активна демографічна група;
* молодь — це третина економічної активності населення.
За даними соціологічного опитування проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді[2] в червні 2007 р., лише третина респондентів у віці 14-35 рр. задоволені рівнем своєї освіти. Кожен десятий — не задоволений, а кожен четвертий відповів «скоріше ні, ніж так».
Дві третини молодих громадян у віці 14-35 рр. хотіли би мати більш високий рівень освіти. Серед основних мотивів — можливість влаштуватися на більш престижну роботу (34 %), можливість більш високого заробітку (34 %), а також можливість зробити гарну кар´єру та особиста потреба у постійному підвищенні рівня освіти (по 24 %).
Майже половина (47 %) працюючої молоді працює не за фахом. Серед основних причин — відсутність вакансій, незадовільні зарплати та умови праці.
Протягом 2006 р. серед осіб, що були клієнтами служби зайнятості чисельність випускників середніх загальноосвітніх шкіл становила 20,6 тисяч, професійно-технічних закладів освіти 22,0 тисячі, вузів — майже 47 тисяч. Працевлаштовано — 31 тис. випускників усього. Серед них — 7 267 випускників загальноосвітніх шкіл, 8 589 випускників професійно-технічних закладів освіти, 14 858 випускників вузів.
За даними соціологічного опитування проведеного Державним інститутом розвитку сім´ї та молоді в червні 2006 р. для молодих людей найбільш привабливими є професії юриста (42 %), бізнесмена, підприємця (37 %), банківського працівника (32 %). Одночасно, спеціальності, на які зростає попит на ринку праці мають невисокий рейтинг серед молоді: фермер, фахівець у галузі сільського господарства (5 %), інженер (9 %), працівник торгівлі (11 %), вчитель, викладач (14 %). Відповідно, на думку молоді, ці професії не можуть і забезпечити успіх в житті. Великий відсоток молоді — 30,4 % вважають привабливою професію лікаря, та лише 23,3 % вважають, що ця професія приносить успіх. Одночасно, за інформацією Державної служби зайнятості на ринку праці, на ринку праці в Україні не вистачає медичних працівників, учителів, продавців як продовольчих, так і непродовольчих товарів інших. Аналіз глибинних інтерв’ю з керівниками приватних рекрутингових кампаній свідчить, що серед клієнтів з вищою освітою найчастіше до них звертається молодь із юридичними та медичними дипломами.
Вікові показники населення 15 держав членів ЄС (ЄС-15) у 2000 і 2020 рр.
Станом на 1 вересня 2008 р. серед загальної кількості українських безробітних більше 30 % становила молодь у віці до 35 років.

Становище молоді в Європейському Союзі
У період із 2000 по 2020 рік група людей у віці 15-24 років знизиться до 11 % усього населення Європейського Союзу.

Молодіжні свята
Міжнародний день молоді - міжнародний день, що відзначається ООН 12 серпня. І сесія Світової конференції Міністрів у справах молоді (Лісабон, 8-12 серпня 1998 р. Ідея Міжнародного дня молоді була запрононована в 1991 р. молоддю, яка зібралася в Відні (Австрія) на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН. Форум рекомендував, щоб Міжнародний день молоді було оголошено спеціалльно для сбору коштів, просування та підтримки Фонду молоді ООН у партнерстві з молодіжними організаціями. Рішення про оголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді було підтримано на І сесії Світової конференції Міністрів у справах молоді, що проходила в Лісабоні 8-12 сепня 1998 р. Ця рекомендація була підтримана 17 грудня 1999 р. 54 сесією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у резолюції №”A/RES 54/120 I” («Політика та програми, що залучують молодь»), та 12 серпня було оголошено Міжнародним днем молоді. Асамблея також рекомендувала проводити пропагандистські заходи в підтримку Міжнародного дня з підвищення інформованості про Всесвітню програму дій, що стосується молоді, прийнятої в 1995 р. (резолюція Генеральної Асамблеї №”A/RES/50/81″).
Міжнародний день молоді щороку має певну основну тематику:
* 2001 — Боротьба з епідемією ВІЛ/СНІДу;
* 2002 — Дії молоді для стійкого розвитку;
* 2003 — Зайнятість молоді;
* 2004 — Молодь у суспільстві різних поколінь;
* 2005 — Перетворення зобов’язань у реальні справи;
* 2006 — Спільна боротьба з зубожінням: молодь і викорінювання зубожіння;
* 2007 — Будь поміченим, будь почутим: участь молоді заради розвитку;
* 2008 — Молодь і зміна клімату: час діяти;
* 2009 — Стабільність: наш виклик, наше майбутнє.

Міжнародний день солідарності молоді - (Міжнародний день солідарності молоді в боротьбі проти колоніалізму, за мирне існування — міжнародне свято. Відзначається щорічно 24 квітня. Встановлений із 1957 року за рішенням Всесвітньої федерації демократичної молоді заради того, щоб привернути увагу державних органів, суспільства та засобів масової інформації до проблем молоді. Відзначається в день прийняття рішень на заключному засіданні Бандунгської конференції країн Азії й Африки (1955 р., англ. Asian-African Conference).
На противагу йому 1999 р. було встановлено Міжнародний день молоді.

День молоді — свято України. Відзначається щорічно в останню неділю червня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи молодіжних об’єднань і організацій України…» згідно Указу Президента України «Про День молоді» від 22 червня 1994 р. № 323/94.
Державна молодіжна політика

Державна молодіжна політика — це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

Завдання державної молодіжної політики
Головними завданнями державної молодіжної політики є:
* вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;
* допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;
* залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;
* надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;
* координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

Принципи державної молодіжної політики
Головними принципами державної молодіжної політики є:
* повага до поглядів молоді та її переконань;
* надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;
* правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку;
* сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 35 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об’єднання молодих громадян.

Напрями державної молодіжної політики
Головними напрямами державної молодіжної політики Україні є:
* розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;
* забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;
* створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні відтворенні навколишнього природного середовища; — формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;
* охорона здоров’я молоді, формування у неї глибокої потреби духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які забезпечували здоровий генофонд народу України.
Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.

Формування молодіжної політики

Державна молодіжна політика формується та реалізується шляхом:
* прийняття законодавчих актів, рішень державних органів, спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики;
* проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про становище молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній Раді України, Президенту України;
* діяльності в органах державної влади та управління всіх рівнів структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді;
* створення соціальних служб для молоді та підготовки соціальних працівників;
* розробки та реалізації державних цільових програм з питань молодіжної політики;
* виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на фінансування державної молодіжної політики, залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, заінтересованих у роботі з молоддю;
* утворення спеціальних фондів.

Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється:
* в інтересах молодої людини, суспільства, держави;
* з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Нормативно-правова база
Нормативно-правові акти, що регулюють державну молодіжну політику:
* Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року № 2859-XII (зі змінами)
* Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998-XII (зі змінами)
* Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 року № 281-XIV (зі змінами)
* Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21 червня 2001 року № 2558-III (зі змінами)
* Закон України «Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004—2008 роки» від 18 листопада 2003 року № 1281-IV (зі змінами)
* Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» від 4 листопада 2004 року, № 2150-IV (дію Закону зупинено на 2007 рік, на 2006 рік)
* Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій» від 6 жовтня 1999 року № 1284/99
* Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді» від 6 жовтня 1999 року № 1285/99
* Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді» від 24 квітня 2000 року № 612/2000
* Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» від 29 березня 2001 року № 221/2001
* Розпорядження Президента України «Про сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва» від 6 жовтня 1999 року № 244/99-рп
* Розпорядження Президента України «Про заходи щодо дальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді» від 29 червня 2001 року № 173/2001-рп
* Постанова Кабінету Міністрів України «Про стан реалізації державної молодіжної політики» від 18 червня 1999 року № 1059
* Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» (зі змінами) від 29 травня 2001 року № 584
* Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки» від 29 липня 2002 року № 1089
* Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми підготовки та залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання» (зі змінами) від 10 вересня 2003 року № 1444
* Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про молодіжний трудовий загін» від 3 липня 2006 року № 899
* Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім’ї» (зі змінами) від 14 березня 2001 року № 92-р
* Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму» від 12 травня 2004 року № 298-р
* Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006—2010 роки» від 12 квітня 2006 року № 202-р
* Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні “Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи”» від 3 лютого 2004 року № 1425-IV
* Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань “Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства”» від 22 вересня 2005 року № 2894-IV
* Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні “Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення”» від 20 грудня 2005 року № 3238-IV
* Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні (щодо підтримки молодої сім’ї, посилення соціального захисту дітей та молоді у 2001-2006 роках)» від 22 березня 2007 року № 816-V
* тощо

Видання стосовно молодіжної політики:
* Особенности формирования и реализации молодежной политики на региональном уровне: Сборник методических материалов и рекомендаций Министерство Украины по делам молодежи и спорта. УкрНИИ проблем молодежи. - К., 1991
* Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. - К.: Наук. думка, 1993
* Молодіжний рух в Україні: довідник. Ч.І. - К.: АТ “Видавництво “Столиця”, 1998
* Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 р.): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. - К.: ТМ ПрінтіксПрес, PrintXPress<super>тм</super>, 1999
* Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 р.): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000
* Результати моніторингового опитування населення України стосовно соціального становища молоді. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. - 34 с.
* Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). - Київ, Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту, 2001. - 242 с.
* Молодіжна політика Європейського Союзу. Перспективи та шляхи запровадження в Україні: Тренінговий посібник. - Донецьк, 2006. - 104 с.
* Бородін Є. І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991 – 2004 рр.): Монографія. – Д.: Герда, 2006. – 472 с.
* Можливості для молоді / Упор. А. Коновалов, М. Шишкова, Д. Таран. – Х.: ХМЦДМ, 2007. – 76 с.
* Молодіжна політика в м. Харкові: Інформаційно-довідкове видання / Упор.: А. Коновалов, М. Шишкова й ін. – Х.: ХМЦДМ, 2007. – 77 с.
* Довідник нормативно-правових актів державної молодіжної політики / Упоряд.: Коновалов А.В., Шишкова М.О. — Х.: Громадський інформаційно-аналітичний Центр для молоді, 2007 — 191 с.

Молодіжні громадські організації (в Україні) - об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення і захист своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів.

Принципи створення та діяльності молодіжних громадських організацій

Молодіжні громадські організації створюються та діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема:
* молодіжні організації зобов’язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству;
* інформація, що міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов’язана з діяльністю молодіжних громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом;
Молодіжні громадські організації можуть створюватися шляхом повідомлення (без набуття статусу юридичної особи), або - реєстрації (з набуттям статусу юридичної особи).

Засновники та члени молодіжних громадських організацій
Засновниками молодіжних громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку.
Засновниками спілок молодіжних громадських організацій є молодіжні громадські організації.
Членство в молодіжних громадських організаціях може бути індивідуальним і колективним.
Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях може бути фіксованим і нефіксованим.
Індивідуальними членами молодіжних громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Індивідуальними членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 35 років. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує третину загальної кількості членів; у складі виборних органів молодіжних громадських організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третину членів виборних органів. Обмеження щодо кількості осіб, вік яких перевищує 35, у складі виборних органів не поширюється на спілки молодіжних та дитячих громадських організацій.
Колективними членами молодіжних громадських організацій можуть бути колективи інших молодіжних громадських організацій. Колективні члени молодіжних організацій можуть брати участь у діяльності таких організацій у випадках, передбачених їх статутами.

Статус молодіжних громадських організацій
Статус молодіжних громадських організацій і їх спілок визначається відповідно до Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” та Закону України “Про об’єднання громадян”.

Права молодіжних громадських організацій
Молодіжні громадські організації, їх спілки користуються правами, наданими їм Законом України “Про об’єднання громадян”, Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, іншими законодавчими актами.
Молодіжні громадські організації та їх спілки не можуть утворювати та вступати у виборчі блоки. Молодіжні громадські організації можуть вступати у виборчі коаліції.
Членські внески і добровільні пожертвування, отримані від юридичних чи фізичних осіб, що спрямовуються на здійснення статутної діяльності молодіжних громадських організацій та їх спілок, не є об’єктом оподаткування.
Участь молодіжних громадських організацій у підготовці та прийнятті рішень з питань державної молодіжної політики.
Молодіжні громадські організації залучаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування до розроблення і обговорення проектів рішень з питань державної молодіжної політики.

Форми державної підтримки молодіжних громадських організацій
Державна підтримка молодіжних громадських організацій здійснюється в таких формах:
* надання молодіжним громадським організаціям інформації про державну молодіжну політику;
* подання методичної й організаційної допомоги з питань соціального становлення та розвитку молоді;
* сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді або сприяють зайнятості молоді.
Молодіжні громадські організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.
Держава здійснює підтримку і в інших формах, що не суперечать законодавству України.

Фінансова підтримка діяльності молодіжних громадських організацій
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування надають фінансову підтримку діяльності молодіжних громадських організацій і їх спілок у межах повноважень, визначених законом.
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування залучають в установленому порядку молодіжні громадські організації і їх спілки до виконання замовлень для державних та місцевих потреб.
При затвердженні місцевих бюджетів передбачаються видатки на реалізацію програм молодіжних громадських організацій.
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть делегувати молодіжним громадським організаціям повноваження щодо реалізації відповідних програм (проектів, заходів). У цьому випадку вони подають молодіжним громадським організаціям фінансову та матеріальну допомогу і здійснюють контроль за реалізацією наданих повноважень, у тому числі за цільовим використанням виділених коштів. Молодіжні громадські організації, їх спілки, які одержують фінансову або іншу матеріальну підтримку, зобов’язані подавати звіти про цільове використання фінансів і матеріальних цінностей органам, що їх надавали, у терміни, встановлені цими органами.

Відповідальність молодіжних громадських організацій за порушення законодавства
Молодіжні громадські організації, їх спілки несуть відповідальність за порушення ними законодавства.
За неподання звіту про використання бюджетних коштів, інших матеріальних цінностей, наданих молодіжним громадським організаціям та їх спілкам або нецільове використання таких цінностей, отримання їх з порушенням законодавства винні особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

Нормативно-правова база
Нормативно-правовими актами, що регулюють питання створення та діяльності молодіжних громадських організацій:
* Декларація “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” від 15 грудня 1992 року № 2859-XII (зі змінами);
* Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 року № 2998-XII (зі змінами);
* Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 року № 281-XIV (зі змінами);
* Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня 2001 року № 2558-III (зі змінами);
* Закон України “Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки” від 18 листопада 2003 року № 1281-IV (зі змінами);
* Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1016 “Про затвердження Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки”;
* Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009 - 2015″;
* тощо.